Людям подобається пташиний спів не випадково — дослідники виявили конкретні акустичні характеристики, які роблять його приємнішим для слуху. Найвищі оцінки отримували складніші, тихіші та відносно високочастотні пісні, а фаворитом серед досліджених видів став чорний дрізд.

Дослідники з Тюбінгенського університету залучили 84 людей і дали їм прослухати 123 короткі записи співу диких птахів, поширених у Німеччині. Кожен фрагмент учасники оцінювали за шкалою від одного до п’яти — чим вища оцінка, тим приємнішим здавався звук.

Після цього вчені проаналізували самі записи. Вони вимірювали гучність, частоту, складність пісні, кількість і різноманітність її елементів, а також ширину частотного діапазону.

З’ясувалося, що приємнішими люди вважали складніші пісні з відносно невеликою гучністю та вищою частотою. Водночас вужчий частотний діапазон також частіше отримував кращі оцінки.

Окремо дослідники звернули увагу на те, що найприємніші пташині пісні уникали діапазону частот, до якого людський слух особливо чутливий. Це може пояснювати, чому певні звуки сприймаються м’якіше й менше дратують.

Найвищу оцінку серед досліджених видів отримав чорний дрізд. Його спів також раніше вважали одним із найбільш відновлювальних для психіки, тобто таким, що може допомагати людині розслабитися після стресу чи розумового навантаження.

Найменш приємним серед вибірки виявився голос сипухи. При цьому дослідники наголошують, що оцінка приємності все одно залишається суб’єктивною і залежить від особистого сприйняття.

Цікавим виявився і вплив ставлення людей до самих птахів. Учасники, які загалом більше їх любили, частіше ставили вищі оцінки, однак рівень знань про види та вміння розпізнавати їх за зовнішністю чи голосом на результат майже не впливали.

Провідна авторка роботи Надін Кальб пояснила, що для задоволення від пташиного співу не потрібно бути орнітологом. За її словами, реакція людини на такі звуки може бути пов’язана з більш базовими механізмами сприйняття.

Науковці припускають, що помірна гучність, варіативність і певний частотний баланс можуть асоціюватися у людей із безпечним і здоровим природним середовищем. Саме тому такі звуки потенційно можуть сприяти розслабленню та психологічному відновленню.

Дослідники також вважають, що ці результати можуть мати практичне застосування. Розуміння того, які природні звуки люди сприймають найкраще, може бути корисним для облаштування парків, зон відпочинку та навіть стресових просторів на кшталт залів очікування.

Водночас автори визнають, що робота має обмеження. Наприклад, вони не змогли повноцінно врахувати частоту криків окремих видів і хочуть надалі перевірити результати на ширших групах людей, зокрема представниках різних культур та досвідчених орнітологах.

Наступним кроком дослідники хочуть поєднати акустичні характеристики пташиних голосів із даними про біорізноманіття та психологічний стан людей. Це має допомогти зрозуміти, як зникнення окремих видів може змінювати не лише екосистеми, а й людське сприйняття природи.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover