Під Апеннінами в Італії відбувається незвичайний процес: нижня частина земної кори поступово відшаровується і занурюється глибше в мантію. Геологи вважають, що саме це може пояснити, чому одна частина гірського регіону розтягується, інша стискається, а землетруси по різні боки хребта мають різний характер.

Група науковців під керівництвом Стефано Тавані з Флорентійського університету порівняла результати багаторічних спостережень за Апеннінами. Дослідники використали дані про землетруси, GPS-вимірювання, супутникові радарні спостереження та інформацію про межу між земною корою і мантією.

У результаті вони виявили протяжну зону більш ніж на 500 кілометрів, де структури кори з боку Тірренського та Адріатичного морів накладаються одна на одну. Саме там, на думку геологів, нижні шари кори починають відділятися від верхніх.

Цей процес називається деламінацією. Щільна нижня кора разом із частиною літосфери відшаровується і поступово занурюється в мантію, тоді як легші породи, що залишаються вище, можуть підніматися.

При цьому відшарування не відбувається одночасно під усіма Апеннінами. Воно має рухомий фронт, який науковці порівнюють із бігунком застібки-блискавки: зона розділення поступово зміщується в напрямку Адріатики.

Саме така модель може пояснити давній геологічний парадокс Італії. Усередині Апеннін земна кора продовжує розтягуватися, тоді як на зовнішньому краї гірської системи вона, навпаки, стискається.

GPS-вимірювання показують, що через гірський пояс розтягнення становить приблизно 4 міліметри на рік. Ближче до зовнішнього краю Апеннін частина цього руху компенсується стисканням приблизно на 2 міліметри щороку.

Землетруси також вписуються в цю картину. Позаду та над рухомим фронтом їхні механізми переважно свідчать про розтягнення кори, тоді як попереду частіше фіксуються ознаки стискання.

Апенніни простягаються приблизно на 1200 кілометрів уздовж Італійського півострова. Гори виникли внаслідок тривалого зіткнення та взаємодії тектонічних плит, однак їхня подальша еволюція виявилася значно складнішою.

Приблизно від 10 до 2 мільйонів років тому центральні Апенніни скоротилися приблизно на 100 кілометрів, тоді як територія позаду гір одночасно розтягувалася. Цей процес сприяв формуванню Тірренського моря.

Близько двох мільйонів років тому головна фаза такого розтягнення завершилася, але суперечливі рухи земної кори не припинилися. Нова модель із відшаруванням нижніх шарів може пояснювати, що підтримує їх сьогодні.

Автори роботи водночас наголошують, що це спрощена модель і будова літосфери під Італією залишається складною. Для точнішого опису процесів у мантії та земній корі знадобляться додаткові дослідження.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover