На японському острові Цусіма дослідники помітили незвичайну зміну у рідкісних леопардових котів — у кількох тварин хвости виявилися приблизно вдвічі коротшими за звичайні. Причина поки невідома, але для маленької ізольованої популяції така ознака може мати важливе значення.

Йдеться про цусімського леопардового кота Prionailurus bengalensis euptilurus. За оцінками фахівців, на острові залишилося близько сотні таких тварин, тому будь-які незвичайні зміни в популяції привертають особливу увагу.

Дослідники зафіксували щонайменше трьох котів із короткими хвостами. Подібної особливості раніше не описували ані в цій популяції, ані загалом у представників цього виду.

Першою версією стало можливе схрещування з домашніми котами. На Цусімі вони також живуть, а короткий хвіст серед домашніх порід і безпородних тварин трапляється досить часто.

Щоб перевірити цю гіпотезу, японські науковці секвенували повний геном одного короткохвостого леопардового кота. Отримані дані порівняли з геномами місцевих домашніх котів, леопардових котів зі звичайними хвостами та особин із материкової Азії.

У дослідження також включили гени, які у домашніх котів пов’язані з укороченням хвоста. Однак переконливих слідів недавнього схрещування вчені не виявили.

Генетично короткохвоста тварина залишалася типовим представником місцевої дикої популяції. Якби вона була гібридом, у геномі мали б зберегтися помітні сліди походження від домашнього кота.

Після цього дослідники звернули увагу на іншу можливу причину — інбридинг. Для дуже малих і відокремлених популяцій схрещування близькоспоріднених особин може ставати серйозною проблемою та підвищувати ризик появи небажаних генетичних змін.

Втім, і ця версія поки не отримала підтвердження. Короткохвостий кіт не мав вищого рівня інбридингу, ніж інші досліджені леопардові коти з Цусіми.

Не виключають науковці й порушення розвитку або травму. Але під час огляду тварини очевидних слідів пошкодження хвоста не знайшли.

Проблема полягає в тому, що повноцінно дослідити вдалося лише одну таку особину. Ще двох короткохвостих котів побачили лише на записах фотопасток.

Тому вчені поки не можуть сказати, чи є короткий хвіст новою спадковою ознакою, чи однаковий зовнішній вигляд виник у різних тварин із різних причин.

Щоб це з’ясувати, дослідникам потрібно знайти більше таких котів і провести їхній генетичний аналіз. Для популяції чисельністю близько сотні особин відповідь може бути важливою для подальшої програми збереження виду.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover