
Французькі дослідники висунули несподівану гіпотезу про будівництво найдавнішої піраміди Єгипту: важкі кам’яні блоки могли підіймати за допомогою води. Науковці припускають, що понад 4,5 тисячі років тому будівельники використовували складну систему дамб, резервуарів і шахт, яка працювала за принципом гідравлічного підйомника.
Ступінчаста піраміда фараона Джосера в некрополі Саккара залишається однією з найвідоміших споруд Стародавнього Єгипту. Її звели приблизно у 2680 році до нашої ери, а авторство традиційно приписують архітекторові Імхотепу.
Піраміда складається із шести ярусів і сягає близько 60 метрів заввишки. Як саме стародавнім будівельникам вдавалося підіймати важкі кам’яні блоки на таку висоту, досі залишається предметом досліджень.
Команда французьких учених під керівництвом фахівця з матеріалознавства Ксав’є Ландро запропонувала нове пояснення. За їхньою версією, єгиптяни могли використовувати гідравлічний механізм, який підіймав каміння завдяки силі води.
Дослідники припускають, що всередині будівельного комплексу існувала спеціальна шахта завглибшки приблизно 28 метрів. До неї надходила вода, яка приводила в рух підйомну конструкцію.
Основою механізму міг бути дерев’яний поплавок, з’єднаний із платформою системою канатів і блоків. Коли рівень води підвищувався, поплавок підіймав платформу разом із кам’яними брилами.
Після відведення води механізм опускався, дозволяючи повторити процес. За таким принципом будівельники теоретично могли поступово переміщувати важкі блоки на вищі рівні піраміди.
На користь цієї гіпотези науковці наводять кілька загадкових споруд поблизу Саккари. Одна з них — масивна кам’яна конструкція Гіср-ель-Мудір.
Французькі дослідники припускають, що вона могла виконувати функцію дамби. Така споруда потенційно здатна затримувати паводкову воду та регулювати її надходження до будівельного комплексу.
Ще одним можливим елементом системи вчені вважають так звану Глибоку траншею. За їхньою версією, вона могла використовуватися для очищення та накопичення води, необхідної для роботи підйомника.
Особливу увагу привернули й підземні конструкції самої піраміди Джосера. Під спорудою розташована глибока шахта, з’єднана тунелем з іншою шахтою та гранітною камерою.
Науковці припускають, що ці елементи могли бути частинами гідравлічного механізму. Однак безпосередніх археологічних доказів існування такого підйомника поки немає.
Серед головних проблем гіпотези — відсутність знайденого каналу, який з’єднував би ймовірну систему водопостачання із шахтами піраміди. Без цього важко пояснити, як саме вода могла надходити до підйомного механізму.
Ще одне невирішене питання стосується кількості доступної води. Дослідникам належить встановити, чи могли природні умови регіону забезпечувати роботу настільки складної системи.
Деякі фахівці нагадують, що стародавні єгиптяни справді володіли знаннями про використання води в інженерних спорудах. Проте переконливих свідчень того, що вони застосовували гідравлічні підйомники для будівництва пірамід, досі не виявлено.
Автори гіпотези планують продовжити дослідження території поблизу Саккари. Зокрема, вони мають намір відібрати геологічні проби, щоб перевірити, чи могла кам’яна споруда Гіср-ель-Мудір у давнину виконувати функцію дамби.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover





